Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Як же мені тебе привабити? Вроду до тебе в переходах не віднайти. Знати принаймні хто є ти, де ти, Потім вагатись підійти чи не підійти....
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Вільний, бо живий (Не питай мене, чому Я буваю сам не свій. Я такий, як і ти, Часом зовсім не такий! І кожен день моє життя Чує стільки нових слів! Я хотів, а не зміг, А, часом, міг, а не хотів!)
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Як Київ міг стати столицею Російської імперії (ефір 19.07.2013)
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні